Айдаред

    Зимовий сорт американської селекції, отриманий 1935 року за схрещування сортів Вагнер і Джонатан.
    Дерево середньоросле, з широкоовальною або округлою кроною. Міцні скелетні гілки відходять від стовбура під кутом 35—80°, кінці їх спрямовані догори. Збудливість бруньок і пагоноутворювальна здатність середня. Плодоносить на кільчатках, плодових прутиках, однорічних приростах. Зимостійкість і сприйнятливість до парші середня, до борошнистої роси — вища за середню.
     Цвіте в ранні строки. Кращі сорти-запилювачі—Глостер, Рубінове Дуки, Росавка, Флоріна. Схильний до самоплідності. На сильнорослій підщепі вступає у плодоношення четвертого року після садіння, на середньорослій — третього. Шести-, семирічні дерева дають по 25—30 кг (10,0-12,0 т/га), 10-13- річні — 50—90 кг (20,0—33,0 т/га) плодів.
    Плоди переважно більші середніх розмірів (145— 190 г), одномірні, пласко-округлі, зеленувато-жовті, з яскраво-червоним розмитим або смугасто-розмитим рум'янцем. Шкірочка тонка, щільна, еластична, злегка масляниста, блискуча, з легким восковим нальотом. М'якуш кремовий або світло- кремовий, щільний, дрібнозернистий, соковитий, середнього кисло-солодкого смаку (4,0—4,2 бала).
    Знімальна стиглість настає на початку жовтня, споживча — в лютому. У звичайному сховищі плоди зберігаються до березня, в холодильнику — до червня. Транспортабельність висока. Використовуються переважно у свіжому вигляді та для різних видів технічної переробки.
    Примітки: сорт краще вдається на середньорослих підщепах, у теплих регіонах.
    З 1986 року сорт районований у Степу та Лісостепу.