Городищенське

    Пізньозимовий сорт, виведений селекціонерами В.Я.Чупринюком та С.В.Овчаренко в результаті схрещування сортів 1976 році сортів Пламенне і Вагнера призове.
     Дерева сильнорослі, формують плоско-округлу, дещо пониклу (звислу) слабозагущену крону. Гілки відходять від стовбура  під тупим кутом, кінці гілок направлені вниз, кора на штамбі і скелетних гілках зеленувато-бура, гладенька. Зимостійкість цілком достатня, стійкість до парші  середня, до борошнистої роси-низька.
     На підщепі 54-118 в пору плодоношення вступає з 3-4-х річного віку, щедро. Цвітіння проходить в середньо-пізні строки. Сорт схильний до закладання плодових бруньок на минулорічних приростах. При схемі садіння 5 х 4 м на середньорослій вегетативній підщепі урожайність 8-9-річних дерев склала 20,0-24,1т/га. В інтенсивному саду, закладеному за голландською технологією за 7 років досліджень сумарна урожайність сорту була 164,2 т, середня багаторічна – 23,5т/га.
     Плоди більші за середній розмір, масою 150-180 г (максимальна маса – 232г), одномірні, ширококулясто-конічні, зеленувато-жовті з інтенсивним яскраво-червоним рум’янцем на 2/3 поверхні плоду або на весь плід, слабо ребристі із помітними білими круглими сочевичками. М’якушзеленувато-білий або кремовий, середньої щільності, дрібнозернистий, соковитий, відмінного винно-солодкого десертного смаку (4,5-4,7 бала). Шкірка щільна, масляниста, гладенька, восковий наліт на шкірці відсутній.
     Знімальна стиглість настає в кінці вересня – на початку жовтня, споживча – в грудні. В холодильному сховищі зберігаються до квітня-травня, не втрачаючи високих смакових якостей. Транспортабельність висока.
     Достоїнства:  висока урожайність і зимостійкість дерев, високі  смакові якості плодів.
     Недоліки: недостатня стійкість до борошнистої роси, пізній вступ в пору плодоношення, сильнорослість.
     У 2008 році  сорт внесений до «Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні», районований в Степу та Лісостепу.