Пепінка золотиста

         Осінній сорт, виведений селекціонерами Л.М.Ро, П.Ю.Цехмістренко і М.М.Ніконенком шляхом схрещування  у 1928р. сортів Пепінка литовська і Ренет Баумана.
        Дерево середньоросле, із широкоокруглою середньозагущеною  кроною створеною міцними скелетними гілками, що відходять від стовбура під кутом 50-900. Пробуджуваність бруньок і  пагоноутворювальна здатність середня. Зимостійкість на території  України висока. В умовах центральної частини Лісостепу при пониженні температури до -38,6о (зима 1986/87р.) загальний ступінь підмерзання дерев склав 2 бали. Паршею та борошнистою росою уражається слабо, в епіфітотійні роки – середньо. Сорт  добре вдається в регіонах з помірно теплим кліматом, ефективніше реалізує потенціал продуктивності на середньорослій підщепі.
       Цвітіння раннє, дуже рясне, одночасне. Схильний до самоплідності. Зав'язування плодів від вільного запилення 12-21%, від кращих запилювачів-12-40%. Життєздатність пилку середня-41-59%. Кращі запилювачі:  Айдаред, Кальвіль сніговий, Ровесник, Слава переможцям, Кід Оранж Ред, Антонівка звичайна, Рубінове Дуки.   Плодоносить на кільчатках, списиках, плодових прутиках, однорічних приростах. В пору плодоношення дерева вступають дуже рано, на середньорослій вегетативній підщепі-на 2-3 рік після посадки в сад, швидко нарощуючи товарний урожай, причому молоді дерева плодоносять щорічно, дорослі - без різко вираженої періодичності. На дереві плоди тримаються добре. У Лісостепу України на підщепі М7 3-6-річні дерева формують урожай 17,4-39,5т/га. На Поліссі 5-8-річні дерева формують по 30-45, 10-13-річні - по 80-120 кг плодів.
          Плоди, залежно від віку і навантаження дерев, середнього та більші за середній  розміри, масою 150-180г, найбільш великі досягають 245г, середньої одномірності, кулясті або широкоокругло-конічні, дещо звужені до чашечки і плодоніжки, зеленувато-жовті, із розмитим світло-червоним рум'янком на сонячному боці і ледве помітними зеленувато-сірими підшкірними цятками.  М’якуш білий, соковитий, дуже ніжний, дрібнозернистий, доброго кисло-солодкого смаку (4,1-4,4 бала). Шкірочка дуже тонка, гладенька, блискуча, масляниста.
       Знімальна стиглість плодів у Лісостепу настає у другій, у Поліссі-у третій декадах вересня. В умовах з регульованим температурним режимом яблука зберігаються до січня. Транспортабельність незадовільна. Плоди споживаються у свіжому вигляді, придатні для мочіння і різних видів технічної переробки.
      Достоїнства сорту: швидкоплідність, висока урожайність і зимостійкість дерев, високі  смакові якості плодів.
      Недоліки: недостатня транспортабельність плодів, при дефіциті калію у грунті спостерігається скловидність плодів.
      Сорт нагороджений золотою медаллю на Міжнародній  виставці в Штутгарті, неодноразово нагороджувався почесними дипломами, преміями.
      У 1971 році занесений до «Державного реєстру сортів, придатних для  поширення в Україні», районований в усіх грунтово-кліматичних зонах України.